ПОЛІТ «ЛАСТІВОК» З МЕЧАМИ

Про східні бойові мистецтва ми знаємо переважно з гонконгівських та американських кінострічок. Високі польоти бійців, невідпорні удари ногами, палицями, мечами... Навіть власною косою... Однак, дуже мало любителів спорту знають, що учасники збірної України з ушу-гунфу не тільки не поступа­ються в майстерності кіногероям, а й щоразу привозять з міжнародних змагань найвищі нагороди.

У приміщенні Центру бойових ми­стецтв «Форум», що у Дніпровському районі м. Києва, кубків і медалей у скляній шафі - аж до стелі. Усі стіни - в різномовних грамо­тах, афішах змагань. Все це - здобутки лише останнього десятиріччя. Хоча в Україні існує 23 міських і обласних федерацій східних двобоїв, зокрема, сильні - у Броварах, Херсоні та Харкові, основу збірної складають кияни. Працюють з ними заслужені тренери Украї­ни, майстри спорту міжнародного класу подружжя і Людмила Солодиліна та Микола Матулевський.

У травні збірна відмінно висту­пила на Кубку світу у Перуджі (Італія) - 80 медалей і перше ко­мандне місце, а нині готується де чемпіонату Європи, що відбудеть­ся у жовтні в Португалії.

На тренування до «школи Матулевських» ходять дівчата і хлопці віком від чотирьох до... Якщо зва­жити на те, що на Олімпіаді 2008 року в Пекіні братимуть участь у офіційній програмі ті ушуїсти, яким виповнилося 14, то саме цей вік - середній у команді. Є й старші - майстри спорту міжнародного кла­су, які виступають у «дорослих» категоріях.

Людмило Яківно, - запи­тую головного тренера збірної України Людмилу Солодиліну,

- що приваблює молодь в ушу- гунфу?

- Дехто говорить: «Хочу бути, як ніндзя». Пояснюю, що ніндзя - наймані вбивці. А коли їхв ідсторонюють від роботи, - месники... Ушу народилося в Китаї дуже давно, а структура, ієрархія, прийоми до­кументально оформились у XVI столітті. Бойові мистецтва сприя­ють і фізичному, і духовному зрос­танню людини. А яку поезію закла­дено навіть у назвах елементів ушу! «Ластівка летить у ліс», «Лев ко­тить м'яч», «Пазурі Сокола», «Білий лелека розправляє крила», «Дра­кон обертається», «Лежати на хма­ринці», «Повернути голову і поба­чити Місяць»...

- Чи багато дітей приходить до Вас?

- У середньому вісім на одне місце. І це без рек­лами. Приймаємо учнів лише після співбесіди з їхніми батьками. Інколи доводиться навча­ти елементарним навичкам не лише дітей, а й батьків - не сидіти у шапці, не лузати на­сіння...

- Чого, крім володіння тілом і зброєю, навча­ються майбутні чемпіони?

Спорт навчає перемагати насам­перед свої вади, дрібні неприєм­ності. Вчить і про­гравати. Рушій про­гресу, як і в кожній спортивній дис­ципліні - заздрість: я теж так хочу!

Хороший спортсмен має не допускати нехлюйства ніде і ніким. Які толерантні до інших такі ви­датні люди, як Борзов, Турищева, Серебрянська!

- Нерідко можна почути, що на поїздки за кордон у спорт­сменів немає коштів...

- Ми не комерційна організа­ція. Їздимо за рахунок держави і особисті кошти. Держкомспорт за перемогу в Італії видав нам премію. Допомагає Головне уп­равління з фізичної культури і спорту Київської держадмініст­рації. Сплачуємо по 500 доларів на рік Міжнародній і Євро­пейській федераціям ушу і має­мо право брати участь у будь- яких змаганнях - США, Італія, Малайзія, Вірменія... Батьківщи­на ушу - Китай має привілей - 100 доларів і «стартові».

- Хто є вашими головними суперниками?

Звичайно, китайці. Потім - південнокорейці, бірманці, індо­незійці.

Удачі Вашим «драконам» і «соколам»!

#кунгфу #Україна #ушу #Украина